1. Контролюйте, скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для  

психіки, послаблює імунітет і загострює хронічні захворювання дітей.

2. В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Воно має бути повноцінним.  

Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до  

стрессу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

3. Споживання на добу 8 склянок рідини позитивно впливає на організм, зокрема, покращується  

робота нирок. При цьому корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не  

підвищує працездатності, підсилює стрес,викликає сильну сечогінну дію, що призводить до  

зневоднення організму і підвищеної роздратованості.

4. Звертайте увагу на посуд, з якого їдять ваші діти. Краще, аби він був золотавий. Цей колір  

заспокоює нервову систему, концентрує увагу, покращує настрій і пам'ять.

5. Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте  

розв'язувати їх. Займіть позицію «друга» для своїх синів і дочок.

 У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За десять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів - сім'ї та школи.
          Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школі умови вимагають кращого, а рівень оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа - це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..
Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа - це частина життя дитини. У першокласників - більша, у випускників - менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.
          Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.
         При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви - єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі - прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.
        Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.
Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.
         Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів.
Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.
        Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.
На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.
        Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.
Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.
       І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так - вас можна тільки привітати. Якщо ні - ви маєте час, щоби щось змінити.

А - аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.
В - будьте толерантними під час розмови з дитиною.
В - вас запитують - уважно слухайте, давайте відповіді.
Г - говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.
Д - дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.
Е - економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано - на все свій час.
С - єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, чигає, у що грається дитина на комп’ютері.
Ж - життя дитини не мас обмежуватися телевізором, комп’ютером чи плеєром.
З - з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.
І - ігри на комп’ютері заміняйте рухливими іграми надворі.
К - купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.
Л - любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.
М - мистецтво - це не лише телебачення, преса та Інтернет.
Н - не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», - просто перемкніть канал па ту програму, яку можна дивитися разом із нею.
О - обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.
П - поважайте думки дитини.
Р - радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли давитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.
С - стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т - творчий потенціал дитини розвивайте.
У - успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.
Ф - фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.
X - хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.
Ц - цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.
Ч - частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.
Ш - шум - це ворог здоров’я дитини.
ІЦ - щастя і радість дітей - у ваших руках.
Ю - юнацький вік - це найкращий період у житті дитини.
Я - якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб’язною, і правдивою, ставилася до всіх із любов’ю, дотримуйтеся саме цих порад.

1.Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона - єдина, унікальна, несхожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мсти. Дайте їй право прожити власне життя.
2.Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Наголошуй те на її сильних властивостях.
3.Не соромтеся проявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
4.Не забувайте про тактильний контакт. Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
5.Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки і заохочення, а не до покарання й осуду.
6.Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність і бездоглядність. Установіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато, лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтеся встановлених вами заборон і дозволів.
7.Школи не давайте дитині особистих негативних оцінок: «Ти
поганий»; «Ти брехливий»; «Ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка), надалі ти не повинен так робити»
8.Намагайтеся впливати на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконатися, що воно відповідає вікові та можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І лише в разі відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. І (цілком зрозуміло, що воно мас відповідати вчинку, а дитина повинна розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але варю пам'ятати про те, що фізичне покарання - це найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покараний - пробачений. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи жодного слова! Дитина не повинна сприймати покарання як перевагу вашої сили над її слабкістю, як приниження.
9.Не забувайте, що шлях до дитячого серця лежить через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні знання, навички, поняття про життєві правила і цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.
10.Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, сутність заборон й обмежень. Допоможіть їй на-вчитися висловлювати свої бажання, почуття і переживання, тлумачити свою поведінку та інших людей.
11.Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки -
день варто завершувати читанням доброї, розумної книжки.
12.Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтеся її справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.
13.Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.
14.Відвідуйте разом театри, музеї (спочатку достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово, за кілька разів слід оглянути всю експозицію), організовуйте сімейні екскурсії, ознайомлюючи дитину з населеним пунктом, де ви мешкаєте.
15.Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).
16.Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівно-правним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
17.Пам’ятайте! Діти не повинні реалізовувати те, що не скла-лося у вас.

1.Умійте вислухати дитину завжди і всюди, не відмахуйтеся від неї, проявляйте терпіння і такт.
2.Розмовляйте з дитиною так, як ви хотіли б, щоб розмовляли з вами. Проявляйте повагу, м’якість, уникайте грубості та будьте терплячими.
3.Досягти успіху можна лише тоді, коли ви с прикладом для позитивного наслідування щодня.
4.Визнавайте свої помилки, не соромтеся просити вибачення за неправильні вчинки і дії, будьте справедливими в оцінюванні себе та інших.
5.Зберігайте надію дитини на виправлення. Пам’ятайте:
•покаранням ви можете зашкодити фізичному і психічному здоров’ю дитини;
•не приймайте рішення зопалу, будьте стриманими;
•праця не може бути покаранням;
•завжди будьте справедливими;
•не карайте із запізненням або для профілактики.
6.За жодних умов не принижуйте гідність дитини.
7.За кожен негарний учинок застосовуйте лише одне покарання.
8.Якщо є сумніви щодо справедливості обвинувачень, поговоріть із дитиною, але не карайте.
9.Малюк повинен боятися не вашого гніву і подальших дій, а того, що він завдасть комусь болю своїми словами, діями, учинками.

Бездротова мережа Wi-Fi, яку ми використовуємо, щоб підключатися до інтернету без кабелів сьогодні використовується фактично всюди. Однак мало хто знає про те, що у працівників сервісу, які обслуговують Wi-Fi обладнання є конкретні інструкції, щоб мінімізувати шкоду їх здоров'ю.

Наші бездротові пристрої, такі як: мобільні телефони та планшети використовують маршрутизатори для підключення до Інтернет. Маршрутизатор випромінює сигнали WLAN - електромагнітні хвилі, які можуть завдати величезної шкоди здоров'ю. Часто ми ігноруємо цей факт, тому що практично нічого не знаємо про це. Однак протягом усього часу, ці сигнали продовжують завдавати шкоди організму. Дослідження, проведене Агентством охорони здоров'я Великобританії довели, що Wi-Fi-маршрутизатори перешкоджають зростанню людей і рослин.

Наслідки впливу Wi-Fi:

Хронічна втома;
Біль в вухах;
Брак концентрації;
Часті сильні головні болі;
Проблеми зі сном.

Ми не можемо жити без технологій - це факт. Але нам потрібно більше знати, як захистити себе від шкідливих наслідків. Ось кілька порад, як безпечно використовувати Wi-Fi-маршрутизатор або, принаймні, знизити потенційну шкоду.

Як захистити дітей від електромагнітних хвиль:
Вимкніть Wi-Fi перед сном;
Вимкніть Wi-Fi, коли він не використовується;
Замініть домашній радіотелефон на старий добрий кабельний;
Не встановлюйте Wi-Fi-маршрутизатор на кухні і в спальні.

Джерело: http://makataka.ru/life/3323-wi-fi-molchalivyy-ubiyca-kotoryy-ubivaet-nas-medlenno.html

Як відомо, у червні міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що санітарні норм для використання комп’ютерної техніки в Україні є застарілими.

Пізніше у МОН повідомили про намір Міністерства освіти провести аудит комп'ютерного обладнання шкіл і за його результатами планувати подальшу комп’ютеризацію інформаційного освітнього простору.

Джерело: http://osvita.ua/school/56560/

Сьогодні весь світ збожеволів на гаджетах: смартфонах, планшетах та іншій цифровій техніці. Разом з ними у світ проникає вірус цифрового слабоумства. І це не жарт, це діагноз. У 2007 році фахівці помітили, що з кожним роком все більше дітей — представників цифрового покоління страждають розладом уваги, втратою пам’яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією.
Дослідження показують, що в мозку представників цифрового покоління спостерігаються зміни, схожі на ті, що з’являються після черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції — слабоумства, що розвивається в старечому віці. У це складно повірити, але середньостатистичний семирічний європеєць вже провів біля екранів більше року свого життя (по 24 години на добу), а 18-річний — більше чотирьох років!Хочеш сказати, що зараз зовсім інші діти?
Так, діти інші, але мозок у них такий же, що був у людини тисячу років тому, — 100 мільярдів нейронів, кожен з яких пов’язаний з десятьма тисячами собі подібних.Мозок потрібно розвивати і годувати. Всі наші думки, дії, рішення складних завдань і глибокі роздуми залишають слід у нашому мозку.«Ніщо не може замінити того, що діти отримують від власного, вільного і незалежного мислення, коли вони досліджують фізичний світ і стикаються з чимось новим», — стверджує британський професор психології Таня Бірон.Ти будеш шокований, але з 1970 року радіус активності дітей (простору навколо будинку, в якому діти вільно досліджують навколишній світ) скоротився на 90%!
Світ стиснувся до екрану смартфона. Діти забули і, що ще гірше, просто не знають, як це — бігати під дощем, пускати кораблики, лазити по деревах або просто розмовляти один з одним. Вони годинами сидять, уткнувшись в свій смартфон.
А адже їм необхідно розвивати свої м’язи, знати про ризики, які приготував для них світ, і просто взаємодіяти зі своїми друзями. «Дивно, як швидко сформувався зовсім новий тип середовища, де смак, нюх і дотик не стимулюються, де більшу частину часу ми сидимо біля екранів, а не гуляємо на свіжому повітрі і не проводимо час у розмовах віч-на-віч», — говорить Сьюзан Грінфілд. Нам, безперечно, є про що хвилюватися.Мозок формується, коли є зовнішні стимули і чим більше їх буде — тим краще для мозку.
Тому дуже важливо, щоб діти досліджували світ фізично, але не віртуально. Це потрібно зростаючому мозку, як і тисячу років тому. Також дитині потрібен здоровий і повноцінний сон. Але сучасні діти не здатні вийти з Інтернету і відірватися від комп’ютерних ігор.
Це сильно скорочує тривалість їх сну і веде до порушень. Яке може бути розвиток, коли ти втомлений і в тебе болить голова, а шкільні завдання ніяк не лізуть в голову?!Ти запитаєш, як цифрові технології можуть змінити мозок дитини? По-перше, кількість зовнішніх стимулів обмежується через одноманітного проведення часу в Інтернеті.
Дитина не отримує необхідного їй досвіду, щоб розвинути досить важливі ділянки мозку, які відповідають за співпереживання, самоконтроль, прийняття рішень… А те, що не працює, відмирає. Адже у людини, який перестав ходити, атрофуються ноги? Діти не звикли запам’ятовувати інформацію — їм простіше знайти її в пошукових системах. Ось тобі і проблеми з пам’яттю. Вони її зовсім не тренують.Думаєш, що діти стали набагато розумнішими завдяки Інтернету?
А чи знаєш ти, що нинішні одинадцятирічні виконують завдання на такому рівні, який демонстрували восьми – або дев’ятирічні діти 30 років тому. Дослідники відзначають, що однією з основних причин цього є життя у віртуальному світі. «Я побоююся, що цифрові технології инфантилизируют мозок, перетворюючи його на подобу мозку маленьких дітей, яких залучають тріскучі звуки і яскраве світло, які не можуть концентрувати увагу і живуть цим моментом», — говорить Сьюзан Грінфілд.Але ти ще можеш врятувати своїх дітей!
Досить просто обмежити час користування всілякими гаджетами. Ти будеш здивований, але Стів Джобс, гуру цифрової індустрії, саме так і робив. Його діти не користувалися айпадом взагалі, а інші гаджети їм заборонялося використовувати ночами і у вихідні дні.Кріс Андерсон, головний редактор американського журналу «Wired», один із засновників 3D Robotics, також обмежує своїх дітей у використанні гаджетів. Правило Андерсона — ніяких екранів і гаджетів в спальні! «Я, як ніхто інший, бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом.
Я сам зіткнувся з цією проблемою і не хочу, щоб ці ж проблеми були у моїх дітей». Сини творця сервісів Blogger і Twitter можуть користуватися своїми планшетами та смартфонами не більше 1 години в день, а директор OutCast Agency, обмежує використання гаджетів у будинку 30 хвилин в день. Його молодші діти зовсім не мають гаджетів.Ось тобі і відповідь на питання «що робити?». Подбай про підростаюче покоління, пише джерело.
Подумай, яке майбутнє їх чекає через 10-20 років, якщо вони сьогодні проводять півдня перед екранами своїх суперсучасних гаджетів.

Джерело: http://blyskavka.top/virus-tsyfrovoho-slaboumstva-vsim-batkam-na-zamitku/